Фахівці LOCD долучилися до розроблення нового стандарту МОЗ щодо дисліпідемій

Ключові положення нових документів: оцінка серцево-судинного ризику, сучасна діагностика та підходи до лікування.

Фахівці LOCD долучилися до розроблення нового стандарту МОЗ щодо дисліпідемій

5 жовтня 2026 року Міністерство охорони здоров’я України наказом № 1501 затвердило стандарт медичної допомоги «Дисліпідемії при ендокринних захворюваннях». До розроблення стандарту та опрацювання відповідної клінічної настанови, заснованої на доказах, долучилися фахівці команди Інституту ліпідології, ожиріння та кардіометаболічних захворювань (LOCD).

Документи визначають сучасні підходи до діагностики, оцінки серцево-судинного ризику, лікування та спостереження за пацієнтами з порушеннями ліпідного обміну на тлі ендокринних захворювань.

Участь фахівців LOCD у роботі національної мультидисциплінарної групи є важливою складовою науково-експертної діяльності Інституту та його залучення до розвитку доказової медицини в Україні.

Новий стандарт медичної допомоги: що він передбачає?

Дисліпідемія — порушення обміну ліпідів, яке є одним із ключових модифікованих факторів ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань.

Особливої уваги потребують пацієнти з цукровим діабетом, ожирінням, гіпотиреозом, синдромом Кушинга, синдромом полікістозних яєчників та іншими ендокринними порушеннями, які можуть впливати на ліпідний профіль і підвищувати кардіометаболічний ризик.

Стандарт охоплює три основні напрями надання медичної допомоги: її організацію, діагностику, а також лікування та подальше спостереження.

Основою є комплексна оцінка стану пацієнта, визначення індивідуального серцево-судинного ризику та своєчасна корекція порушень ліпідного обміну.

Окрему увагу приділено міждисциплінарній співпраці сімейних лікарів, ендокринологів, кардіологів та інших спеціалістів.

Що важливо знати з нового стандарту?

Документ містить практичні положення, які допомагають лікарям визначати необхідний обсяг обстеження, оцінювати ризики та планувати подальше ведення пацієнтів.

Кому необхідна оцінка ліпідного профілю?

Особливу увагу приділено пацієнтам із цукровим діабетом 1-го та 2-го типів, ожирінням, захворюваннями щитоподібної залози, порушеннями функції гіпофіза, гіпоталамуса, надниркових залоз та іншими ендокринними станами.

За наявності відповідних показань проводять лабораторне дослідження ліпідного профілю, зокрема загального холестерину, тригліцеридів і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ).

Як оцінюють серцево-судинний ризик?

Стандарт передбачає комплексну оцінку серцево-судинного ризику з використанням валідованих шкал SCORE2 та SCORE2-OP відповідно до віку й клінічного стану пацієнта.

Додатково враховують фактори, які можуть впливати на ризик: сімейний анамнез передчасних серцево-судинних захворювань, ожиріння, фізичну неактивність та інші клінічні особливості.

Які додаткові маркери можуть мати значення?

Залежно від клінічної ситуації лікар може враховувати такі показники та модифікатори ризику:

  • Аполіпопротеїн B (ApoB) — додатковий лабораторний маркер атерогенних ліпопротеїнів, який визначають за показаннями.
  • Ліпопротеїн(a) — Lp(a) — генетично зумовлений фактор серцево-судинного ризику, підвищений рівень якого враховують під час оцінки ризику.
  • Високочутливий С-реактивний білок (вч-СРБ) — його стійке підвищення може бути додатковим модифікатором ризику.
  • Ознаки субклінічного атеросклерозу — за показаннями можуть оцінюватися за допомогою інструментальних методів, зокрема УЗД артерій або визначення коронарного кальцієвого індексу.

Ці дослідження не означають, що кожному пацієнту необхідно виконувати всі перелічені аналізи. Обсяг обстеження визначається індивідуально.

На чому ґрунтується лікування?

Мета лікування — зниження ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань шляхом досягнення та підтримання індивідуально визначених цільових рівнів атерогенних ліпідів, насамперед ХС ЛПНЩ.

Основні складові ведення пацієнтів:

  • модифікація способу життя та харчування;
  • регулярна фізична активність і контроль маси тіла;
  • лікування супутніх ендокринних і метаболічних порушень;
  • ліпідознижувальна фармакотерапія за показаннями;
  • контроль ефективності та безпеки призначеного лікування.

Важливе положення стандарту — тривале спостереження за пацієнтом. Це дозволяє оцінювати результати лікування та своєчасно коригувати терапію з урахуванням індивідуального ризику.

Доказова основа: міжнародні рекомендації та українська клінічна практика

Разом зі стандартом підготовлено клінічну настанову «Дисліпідемії при ендокринних захворюваннях», засновану на сучасних наукових доказах.

Основою документа стало оновлення рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського товариства з вивчення атеросклерозу (EAS) 2025 року — 2025 Focused Update of the 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias.

Оскільки міжнародні рекомендації щодо дисліпідемій не охоплюють однаково детально всі ендокринні захворювання, українська робоча група доповнила клінічну настанову положеннями з рекомендацій Endocrine Society 2020 року — Lipid Management in Patients with Endocrine Disorders.

Такий підхід дозволяє поєднувати сучасні міжнародні наукові дані з особливостями системи охорони здоров’я України.

Представники команди LOCD серед розробників національних медичних документів

До складу мультидисциплінарної робочої групи увійшли українські експерти в галузі ендокринології, кардіометаболічної медицини та суміжних спеціальностей.

Серед фахівців, які долучилися до підготовки документів:

  • Микола Тронько — академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України».
  • Марія Черська — доктор медичних наук, засновниця ГО «Інститут ліпідології, ожиріння та кардіометаболічних захворювань».
  • Валерія Орленко — доктор медичних наук, заступниця директора з наукової роботи клініки ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України».
  • Любов Соколова — доктор медичних наук, завідувачка відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України».
  • Наталія Кушнарьова — кандидат медичних наук, старша наукова співробітниця відділу вікової ендокринології та клінічної фармакології.
  • Олена Добровинська — кандидат медичних наук, наукова співробітниця науково-консультативного відділу амбулаторно-профілактичної допомоги пацієнтам з ендокринною патологією.

Робота виконувалася у складі ширшого колективу українських експертів за методологічного супроводу Державного експертного центру МОЗ України.

Участь спеціалістів різних напрямів медицини має особливе значення для підготовки документів, які поєднують питання ліпідного обміну, ендокринних захворювань і профілактики серцево-судинних ускладнень.

Познайомитися з командою Інституту ↗

Що це означає для лікарів і пацієнтів?

Затверджений стандарт визначає узгоджені підходи до ведення пацієнтів із дисліпідеміями при ендокринних захворюваннях на різних рівнях медичної допомоги.

Для лікарів це визначені критерії діагностики, оцінки серцево-судинного ризику, вибору лікувальної тактики та подальшого спостереження.

Для пацієнтів важливими є своєчасне виявлення порушень ліпідного обміну, оцінка індивідуального ризику та комплексний підхід до лікування основного захворювання і супутніх метаболічних порушень.

Особливе значення має довгострокове спостереження, оскільки ефективне управління кардіометаболічним ризиком потребує не лише початкового обстеження, а й регулярної оцінки результатів лікування.

Науково-експертна діяльність LOCD

Участь представників Інституту ліпідології, ожиріння та кардіометаболічних захворювань у підготовці національних медичних документів відображає один із важливих напрямів діяльності LOCD — сприяння впровадженню принципів доказової медицини в українську клінічну практику.

Поєднання наукової роботи, міжнародної професійної співпраці та освітньої діяльності створює можливості для поширення сучасних знань серед лікарів і розвитку комплексних підходів до профілактики та лікування кардіометаболічних захворювань.

Залучення українських експертів до розроблення клінічних настанов і стандартів є важливою складовою розвитку медичної допомоги, орієнтованої на наукові докази, міждисциплінарну взаємодію та потреби пацієнта.

Прокрутка до верху