Старт інсулінотерапії при ЦД 2 типу: гіпоглікемія, серцево-судинні ризики та мультидисциплінарний підхід

Дискусія ендокринолога та кардіолога. Олена Добровінська та Марія Черська

У цьому освітньому відео експерти LOCD — к.мед.н. Олена Добровінська (ендокринолог) та д.мед.н. Марія Черська (кардіолог) — розбирають ключові питання старту інсулінотерапії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та наголошують на важливості мультидисциплінарного підходу.

Які теми розкрито у відео

• Коли слід розпочинати інсулінотерапію у пацієнтів із ЦД2?

• Чому лікарі часто бояться інтенсифікації лікування?

• Гіпоглікемія: сучасна класифікація, рівні, клінічні прояви.

• Як щонайменше один епізод гіпоглікемії впливає на ризик гострих серцево-судинних подій.

• Чому гіпоглікемія підвищує ризик аритмій, порушень провідності та раптової смерті.

• Особливості нічної гіпоглікемії та чому вона найнебезпечніша.

• Інтерпретація добового моніторингу глюкози та підводні камені «ідеального» глікованого.

• Як правильно підбирати інсулін на старті та уникати препаратів із високим ризиком гіпоглікемії.

• Роль інсуліну деглюдек у зниженні ризику нічних та тяжких гіпоглікемій.

• Кардіологічний погляд: як гіпоглікемія впливає на міокард, QT, артеріальний тиск, варіабельність ритму.

• Чому пацієнтам з ЦД2 та високим СС-ризиком необхідно уникати гіпоглікемії так само ретельно, як і гіперглікемії.

Клінічні випадки, представлені у відео

• Пацієнт 54 роки, ЦД2, ожиріння, діабетична дисліпідемія, гіпертонічна хвороба, атеросклероз БЦА.

  • «Нормальний» HbA1c 5,6% на фоні високих доз препаратів → часті приховані гіпоглікемії.

  • Перехід на комбінацію деглюдек + ліраглутид, корекція терапії, зменшення ризиків.

• Пацієнтка 6 років хворіє на ЦД2, кетонурія, гіперглікемія до 17 ммоль/л.

  • Після старту НПХ-інсуліну — 10% доби в гіпоглікемії, переважно вночі.

  • Перехід на деглюдек → суттєве зменшення епізодів гіпоглікемії.

Чому це відео важливе для клініцистів

Пацієнт із цукровим діабетом 2 типу та серцево-судинними факторами ризику потребує не тільки контролю глікемії, а й захисту від гіпоглікемії, яка доведено підвищує ризик:

• аритмій (в т.ч. шлуночкових),

• фібриляції передсердь,

• порушень провідності,

• прогресування атеросклерозу,

• гострих коронарних подій,

• серцево-судинної смертності.