• 5 хвилини

Ліпідні порушення при синдромі CKM

Міжнародний огляд у International Journal of Molecular Sciences про ліпідні порушення при CKM-синдромі: apoB, non-HDL-C, Lp(a), ремнантний холестерин, сучасні терапевтичні підходи та участь українських науковців у міжнародній роботі.

Ліпідні порушення при CKM-синдромі: міжнародний огляд за участю українських науковців

Що варто знати про сучасну оцінку ліпідного ризику, коли одного показника LDL-C вже недостатньо?

У вересні 2026 року в журналі International Journal of Molecular Sciences опубліковано великий міжнародний огляд “Features of Lipid Disorders in Cardiovascular–Kidney–Metabolic Syndrome”, присвячений ліпідним порушенням при серцево-судинно-нирково-метаболічному синдромі (CKM).

Ця робота заслуговує на увагу не лише через актуальність CKM-концепції. В одному матеріалі автори систематизували сучасні дані про взаємозв’язок дисліпідемії, ожиріння, інсулінорезистентності, хронічної хвороби нирок та серцево-судинного ризику, а також розглянули сучасні й перспективні підходи до лікування.[1]

Важливо і те, що до підготовки міжнародної публікації долучилися українські науковці та українські наукові установи.


Читати та завантажити оригінальну статтю на MDPI →

Чому варто зберегти цю публікацію

Це не стаття лише про «високий холестерин». Автори розглядають ліпідний ризик значно ширше та показують, чому у пацієнтів із метаболічними порушеннями, ожирінням або хронічною хворобою нирок стандартної ліпідограми іноді недостатньо для повної оцінки ризику.[1]

Огляд може бути корисним:

  • кардіологам — для оцінки атерогенного та залишкового серцево-судинного ризику;
  • ендокринологам — для розуміння взаємозв’язку інсулінорезистентності, ожиріння, MASLD та дисліпідемії;
  • нефрологам — для оцінки особливостей ліпідного профілю при хронічній хворобі нирок;
  • сімейним лікарям і терапевтам — для комплексного погляду на кардіометаболічний ризик;
  • викладачам — як джерело для лекцій, презентацій та клінічних розборів;
  • аспірантам і науковцям — як огляд сучасної літератури та напрямів подальших досліджень;
  • лікарям, які створюють освітній контент — як джерело таблиць, схем, посилань і сучасної термінології.

При цьому важливо пам’ятати: це наративний науковий огляд, а не клінічна настанова. Автори систематизують наявні наукові дані та терапевтичні підходи, але рішення щодо конкретного пацієнта мають ґрунтуватися на чинних рекомендаціях і клінічній ситуації.[1]

Що таке CKM-синдром

CKM — cardiovascular–kidney–metabolic syndrome — описує взаємозв’язок між метаболічними порушеннями, захворюваннями нирок та серцево-судинною системою.

У центрі цього процесу можуть знаходитися:

  • вісцеральне ожиріння;
  • інсулінорезистентність;
  • хронічне системне запалення;
  • окиснювальний стрес;
  • метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки;
  • порушення функції нирок;
  • атерогенна дисліпідемія.

Ці фактори не існують ізольовано. Вони можуть підсилювати один одного та формувати патологічне коло, у якому метаболічні порушення сприяють ураженню серця й нирок, а зниження функції нирок, своєю чергою, ще більше змінює ліпідний обмін.[1]

LDL-C важливий — але не завжди розповідає всю історію

Одна з ключових тез огляду полягає в тому, що оцінка атерогенного ризику не повинна автоматично обмежуватися лише рівнем холестерину ліпопротеїнів низької щільності — LDL-C.

Автори звертають увагу на те, що кількість атерогенних частинок і кількість холестерину всередині цих частинок — не одне й те саме.[1]

У пацієнтів із цукровим діабетом, ожирінням, підвищеними тригліцеридами та CKM-синдромом може виникати ситуація, коли LDL-C виглядає прийнятно, але кількість атерогенних частинок залишається підвищеною.

Саме тому в певних клінічних ситуаціях додаткову інформацію можуть давати:

  • apoB — аполіпопротеїн B;
  • non-HDL-C — холестерин не-ЛПВЩ;
  • remnant cholesterol — ремнантний холестерин;
  • Lp(a) — ліпопротеїн(а);
  • тригліцериди;
  • характеристики тригліцерид-багатих ліпопротеїнів.

ApoB: кількість атерогенних частинок має значення

Кожна атерогенна частинка VLDL, IDL, LDL, ремнантів та Lp(a) містить одну молекулу apoB. Тому концентрація apoB може використовуватися як показник загальної кількості циркулюючих атерогенних частинок.[1]

У статті підкреслюється, що при CKM-синдромі LDL-C та apoB можуть бути дискордантними: рівень LDL-C не завжди точно відображає кількість частинок, здатних брати участь у розвитку атеросклерозу.

Водночас автори не пропонують замінити LDL-C показником apoB для всіх пацієнтів. ApoB розглядається як додатковий інструмент оцінки ризику, особливо при діабеті, гіпертригліцеридемії або дуже низьких досягнутих значеннях LDL-C.[1]

Ремнантний холестерин і залишковий ризик

Навіть після досягнення рекомендованих рівнів LDL-C у частини пацієнтів зберігається так званий залишковий серцево-судинний ризик.

Одним із його компонентів можуть бути тригліцерид-багаті ліпопротеїни та їхні ремнанти. Ремнантні частинки здатні проникати в артеріальну стінку та доставляти холестерин безпосередньо в інтиму судини, підтримуючи атеросклеротичний процес.[1]

Саме тому оцінка ризику лише за LDL-C може не відображати повної атерогенної картини.

Lp(a): генетично обумовлений компонент ризику

Окремий розділ публікації присвячений ліпопротеїну(а) — Lp(a).

Підвищений Lp(a) пов’язаний із ризиком інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, аортального стенозу та інших серцево-судинних подій. Його рівень значною мірою визначається генетично.[1]

Автори також аналізують нові препарати, спрямовані безпосередньо на зниження Lp(a), включаючи siRNA- та antisense-технології.

Водночас важливо розрізняти значне зниження лабораторного показника Lp(a) та доведене зменшення клінічних серцево-судинних подій — це не завжди одне й те саме.[1]

Хронічна хвороба нирок змінює ліпідний профіль

При зниженні функції нирок ліпідні порушення набувають особливих характеристик.

В огляді описуються:

  • підвищення тригліцеридів;
  • накопичення ремнантних частинок;
  • збільшення частки малих щільних LDL;
  • зміни HDL;
  • підвищення Lp(a);
  • порушення метаболізму apoC-III.

Це пояснює, чому оцінка ліпідів при CKD потребує ширшого підходу, ніж проста інтерпретація загального холестерину або LDL-C.[1]

Лікування: важливо відрізняти зниження показника від доведеного впливу на прогноз

Одна з практично важливих частин огляду — порівняння різних класів препаратів не лише за їхньою здатністю змінювати лабораторні показники, але й за наявністю доказів впливу на серцево-судинні події.

Автори розглядають:

  • статини;
  • езетиміб;
  • бемпедоєву кислоту;
  • моноклональні антитіла до PCSK9;
  • inclisiran;
  • фібрати;
  • icosapent ethyl;
  • інгібітори apoC-III;
  • інгібітори ANGPTL3;
  • нові препарати для зниження Lp(a).

При цьому автори чітко розмежовують терапії, для яких уже доведено зменшення серцево-судинних подій у рандомізованих дослідженнях, і засоби, для яких на сьогодні доведено переважно зміну біомаркерів.[1]

Не лише ліпіди: GLP-1 RA, SGLT2 та контроль маси тіла

CKM-синдром потребує значно ширшого підходу, ніж корекція холестерину.

В огляді окремо аналізуються:

  • зниження маси тіла;
  • харчування та фізична активність;
  • контроль артеріального тиску;
  • агоністи рецептора GLP-1;
  • інгібітори SGLT2;
  • ренопротективні підходи;
  • фінеренон.

Саме комплексний вплив на метаболічні, серцево-судинні та ниркові фактори ризику є однією з центральних ідей сучасної CKM-концепції.[1]

Де можна використовувати матеріали цього огляду

Стаття може бути зручним робочим джерелом під час:

  • підготовки лекцій з ліпідології та кардіометаболічної медицини;
  • створення презентацій про CKM-синдром;
  • підготовки доповідей для кардіологів, ендокринологів і нефрологів;
  • клінічних розборів пацієнтів із поєднанням ожиріння, діабету, CKD та дисліпідемії;
  • підготовки оглядових наукових публікацій;
  • формування тем для дисертаційних та дослідницьких робіт;
  • підготовки освітніх матеріалів для лікарів;
  • пошуку актуальної літератури за темами apoB, Lp(a), remnant cholesterol та CKM.

Особливо корисними є таблиці, що систематизують ліпідні порушення залежно від стадії CKM та особливості застосування ліпідознижувальної терапії при різних стадіях хронічної хвороби нирок.[1]

Україна — серед учасників міжнародної наукової співпраці

Для України ця публікація має ще один важливий аспект.

У міжнародному авторському колективі представлені українські фахівці та українські наукові установи.

Mariia Cherska представляє ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ.

Серед авторів також Tatyana Storozhenko, для якої зазначено афіліацію з Cardiovascular Center Aalst у Бельгії та Національним інститутом терапії імені Л. Т. Малої НАМН України у Харкові.[1]

Це важливий приклад того, що українські лікарі й науковці є частиною міжнародної професійної комунікації та беруть участь у підготовці сучасних наукових публікацій.

Внесок Марії Черської

У розділі Author Contributions внесок Марії Черської, позначеної ініціалами M.C., зазначений як “writing — original draft preparation” — участь у підготовці первинного тексту рукопису.[1]

Це відповідає її професійному напряму роботи, пов’язаному з кардіологією, ліпідологією та кардіометаболічними захворюваннями.


Професійний профіль Черської Марії Сергіївни →

Важливе уточнення про «українські дані»

Участь України в цій роботі потрібно трактувати коректно.

Публікація є наративним оглядом міжнародної наукової літератури. Це не окреме клінічне дослідження української популяції.

У розділі Data Availability Statement автори прямо зазначають, що нові дані в межах цієї роботи не створювалися і не аналізувалися.[1]

Тому головна цінність української участі тут — авторський, експертний та інституційний внесок українських фахівців у міжнародну наукову роботу.

Водночас саме участь українських дослідників у таких міжнародних проєктах створює основу для ширшого представлення української медицини, наукових шкіл та власних клінічних даних у майбутніх міжнародних дослідженнях.

Що варто винести з цієї публікації

Сучасна ліпідологія поступово переходить від оцінки одного показника до комплексного розуміння атерогенного ризику.

LDL-C залишається ключовою терапевтичною ціллю, але в окремих пацієнтів для точнішої оцінки ризику можуть бути важливими apoB, non-HDL-C, ремнантний холестерин, Lp(a), тригліцериди, функція нирок та загальний метаболічний профіль.

CKM-концепція ще раз демонструє: серце, нирки, жирову тканину, печінку, ліпідний та вуглеводний обмін не завжди доцільно розглядати окремо.

Саме тому ця стаття може бути корисною як оглядове джерело для лікарів, викладачів та науковців, які працюють у сфері кардіології, ендокринології, нефрології, ліпідології та профілактичної медицини.


Відкрити повний текст статті на MDPI →

Джерела

[1] Ceasovschih A., Şener Y.Z., Arici M., Cherska M., Bianconi V., Ejubović M., et al.
Features of Lipid Disorders in Cardiovascular–Kidney–Metabolic Syndrome.
International Journal of Molecular Sciences. 2026;27(18):8317.


https://www.mdpi.com/1422-0067/27/18/8317

DOI:

10.3390/ijms27188317

Матеріал має інформаційно-освітній характер і не замінює індивідуальної консультації лікаря.

Прокрутка до верху