Як попередити інфаркт та інсульт: фактори ризику та профілактика
Інфаркт та інсульт часто сприймаються як раптові події.
Але у багатьох випадках серцево-судинний ризик формується роками —
через підвищений артеріальний тиск, високий холестерин, куріння,
недостатню фізичну активність, метаболічні порушення та інші фактори.
Саме тому профілактика серцево-судинних захворювань має починатися
не після інфаркту чи інсульту, а значно раніше.
У цьому матеріалі лікар-кардіолог Марія Черська
пояснює, чому виникають інфаркт та інсульт, яку роль відіграє
атеросклероз і що кожна людина може зробити для зменшення власного
серцево-судинного ризику.
Відео: як попередити інфаркт та інсульт?
У відео ви дізнаєтесь:
- чому виникають інфаркт та інсульт;
- що таке атеросклероз і чому він небезпечний;
- які основні фактори серцево-судинного ризику;
- які фактори ми можемо змінити, а які — ні;
- чому важливо контролювати артеріальний тиск;
- яку роль відіграє холестерин;
- як куріння впливає на серце та судини;
- чому важливі харчування та фізична активність;
- як спосіб життя впливає на ризик серцево-судинних захворювань.
Що таке інфаркт і чому він виникає?
Інфаркт міокарда виникає, коли частина серцевого м’яза перестає
отримувати достатню кількість крові та кисню.
Однією з найпоширеніших причин є атеросклероз коронарних артерій.
У стінках судин поступово формуються атеросклеротичні бляшки.
Якщо поверхня такої бляшки пошкоджується, може утворитися тромб,
який частково або повністю перекриває кровотік.
Тому процес, який зрештою призводить до інфаркту, часто розвивається
протягом багатьох років.
Які перші ознаки інфаркту?

Найхарактернішим симптомом є біль або виражений дискомфорт
у грудній клітці. Людина може описувати його як:
- тиск;
- стискання;
- важкість;
- печіння або дискомфорт за грудиною.
Біль або дискомфорт можуть поширюватися в руку чи обидві руки,
плече, спину, шию, нижню щелепу або верхню частину живота.
Також можуть виникати:
- задишка;
- холодний піт;
- нудота;
- запаморочення;
- раптова слабкість.
Важливо: інфаркт не завжди починається з надзвичайно
сильного болю. Симптоми можуть бути менш типовими, зокрема у жінок,
людей старшого віку та пацієнтів із цукровим діабетом.
Якщо виникла підозра на інфаркт, не потрібно чекати, доки симптоми
минуть самостійно. Необхідно негайно викликати екстрену медичну
допомогу. В Україні — 103.
Що таке інсульт?
Інсульт — це гостре порушення кровообігу головного мозку.
Він може виникнути через:
- закупорку судини — ішемічний інсульт;
- розрив судини та крововилив — геморагічний інсульт.
Фактори ризику інсульту можуть накопичуватися роками, але самі
симптоми зазвичай виникають раптово.
Тому надзвичайно важливо вміти швидко розпізнати ознаки інсульту
та негайно звернутися по медичну допомогу.
Як розпізнати інсульт?

Для швидкого розпізнавання інсульту в Україні можна користуватися
правилом МОЗОК.
М — мовлення.
Раптово стала нерозбірливою мова або людина не розуміє звернені
до неї слова.
О — обличчя.
З’явилася асиметрія обличчя, один куточок рота опустився,
усмішка стала асиметричною.
З — запаморочення.
Раптова втрата рівноваги або порушення координації.
О — очі.
Раптово погіршився зір або з’явилося двоїння.
К — кінцівки.
Раптова слабкість або оніміння руки чи ноги, особливо з одного
боку тіла.
Також може виникнути раптовий дуже сильний головний біль.
Навіть один із цих симптомів — причина негайно викликати
екстрену медичну допомогу.
Що об’єднує інфаркт та інсульт?
Один із головних механізмів розвитку серцево-судинних захворювань —
ураження судин.
Особливе значення має атеросклероз.
Атеросклероз — це хронічний процес, при якому в стінках артерій
накопичуються ліпіди та формуються атеросклеротичні бляшки.
Атеросклеротичний процес може уражати:
- коронарні артерії серця;
- сонні артерії;
- артерії головного мозку;
- судини нижніх кінцівок;
- ниркові артерії;
- інші артеріальні басейни організму.
Атеросклероз є системним процесом, хоча його вираженість у різних
судинах однієї людини може відрізнятися.
Одним із ключових причинних факторів розвитку атеросклеротичних
серцево-судинних захворювань є підвищений рівень
LDL-холестерину.
Читайте також:
лікування атеросклерозу
.
Які фактори ризику інфаркту та інсульту?
Фактори серцево-судинного ризику умовно можна розділити
на дві великі групи.
Фактори, які ми не можемо змінити
- вік;
- генетичні особливості;
- спадковість;
- сімейний анамнез серцево-судинних захворювань.
Саме тому під час консультації лікар запитує, чи були у близьких
родичів інфаркти, інсульти, значне підвищення холестерину або інші
серцево-судинні захворювання, особливо у відносно молодому віці.
Фактори, на які ми можемо впливати
- куріння;
- підвищений артеріальний тиск;
- високий LDL-холестерин;
- цукровий діабет та порушення обміну глюкози;
- надлишкова маса тіла та ожиріння;
- недостатня фізична активність;
- незбалансоване харчування;
- надмірне вживання алкоголю;
- окремі порушення сну;
- деякі порушення ритму серця.
Саме контроль модифікованих факторів ризику є основою
профілактичної кардіології.
Як попередити інфаркт та інсульт: 8 основних кроків
1. Не куріть
Куріння суттєво підвищує серцево-судинний ризик, пошкоджує судини
та сприяє розвитку атеросклеротичних ускладнень.
Це стосується не лише традиційних сигарет. Електронні сигарети,
вейпи та інші нікотинові продукти також не можна вважати
безпечними для серця і судин.
2. Контролюйте артеріальний тиск
Підвищений артеріальний тиск є одним із найважливіших
модифікованих факторів серцево-судинного ризику, особливо ризику
інсульту.
Артеріальна гіпертензія може роками практично не викликати
симптомів. Саме тому тиск потрібно регулярно вимірювати,
а результати оцінювати разом із лікарем.
3. Знайте свій рівень холестерину
Для оцінки серцево-судинного ризику недостатньо орієнтуватися
тільки на загальний холестерин.
Лікар оцінює ліпідний профіль, насамперед рівень LDL-холестерину,
а за необхідності — й інші показники.
Цільовий рівень LDL-холестерину залежить від індивідуального
серцево-судинного ризику людини.
Читайте також:
холестерин більше не «один для всіх»
.
4. Контролюйте рівень глюкози та масу тіла
Цукровий діабет, ожиріння та інші кардіометаболічні порушення
можуть суттєво збільшувати ризик серцево-судинних ускладнень.
Тиск, холестерин, рівень глюкози та масу тіла потрібно оцінювати
комплексно, а не як незалежні один від одного показники.
5. Регулярно рухайтеся
Регулярна фізична активність допомагає контролювати артеріальний
тиск, масу тіла, обмін глюкози та загальний серцево-судинний ризик.
Для більшості дорослих орієнтиром є щонайменше
150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень,
якщо немає медичних протипоказань.
6. Подбайте про харчування
Основу здорового раціону мають складати:
- овочі;
- фрукти;
- цільнозернові продукти;
- бобові;
- риба;
- джерела ненасичених жирів.
Варто обмежувати надлишок солі, цукру, трансжирів та продуктів
із великою кількістю насичених жирів.
7. Чим менше алкоголю — тим краще
Сьогодні алкоголь не слід розглядати як засіб профілактики
серцево-судинних захворювань.
Не існує гарантовано безпечної для здоров’я дози алкоголю.
Загальний принцип простий: чим менше алкоголю, тим нижчий
пов’язаний із ним ризик.
8. Не ігноруйте сон, стрес та порушення ритму серця
Хронічне недосипання, порушення сну та постійний стрес можуть
негативно впливати на поведінкові та метаболічні фактори
серцево-судинного ризику.
Окремої уваги потребують порушення ритму серця.
Наприклад, фібриляція передсердь може суттєво підвищувати ризик
ішемічного інсульту і потребує індивідуальної оцінки лікаря.
А якщо я почуваюся добре?
Це одне з найважливіших питань у профілактичній кардіології.
Підвищений артеріальний тиск, високий LDL-холестерин,
початковий атеросклероз або цукровий діабет можуть тривалий час
не викликати болю чи інших очевидних симптомів.
Відсутність скарг не завжди означає відсутність
серцево-судинного ризику.
Саме тому профілактичний огляд потрібен для того, щоб виявити
фактори ризику до розвитку інфаркту, інсульту або іншого
серцево-судинного ускладнення.
Кому особливо важливо оцінити серцево-судинний ризик?
Обговорити профілактичне обстеження з лікарем особливо варто, якщо:
- у вас підвищений артеріальний тиск;
- підвищений рівень холестерину;
- є цукровий діабет;
- є надлишкова маса тіла або ожиріння;
- ви курите;
- ведете малорухливий спосіб життя;
- маєте порушення серцевого ритму;
- у близьких родичів були ранні інфаркти, інсульти або інші
серцево-судинні захворювання.
Сучасна профілактична кардіологія оцінює не один окремий показник,
а загальний індивідуальний серцево-судинний ризик.
Чи можна повністю гарантувати, що інфаркту або інсульту не буде?
Ні. У медицині неможливо дати таку гарантію.
На серцево-судинний ризик впливають вік, генетичні фактори,
супутні захворювання та багато інших обставин.
Але своєчасне виявлення та контроль модифікованих факторів ризику
дозволяють значно зменшити ймовірність розвитку серцево-судинних
захворювань та їх ускладнень.
Головна ідея профілактичної кардіології — не чекати хвороби,
а працювати з ризиком заздалегідь.
Часті запитання про профілактику інфаркту та інсульту
Як запобігти інфаркту?
Основою профілактики є відмова від куріння, контроль артеріального
тиску, LDL-холестерину й рівня глюкози, регулярна фізична
активність, збалансоване харчування, контроль маси тіла та
лікування вже виявлених захворювань відповідно до рекомендацій
лікаря.
Як запобігти інсульту?
Особливо важливими є контроль артеріального тиску, холестерину
та цукрового діабету, відмова від куріння, фізична активність,
контроль маси тіла, а також своєчасне виявлення і лікування
фібриляції передсердь та інших станів, що підвищують ризик
інсульту.
Які перші симптоми інфаркту?
Можливі біль, тиск або стискання у грудях, задишка, дискомфорт,
що поширюється в руку, плече, спину, шию чи щелепу, холодний піт,
нудота, слабкість або запаморочення.
Які перші симптоми інсульту?
Раптова асиметрія обличчя, слабкість або оніміння кінцівок
з одного боку, порушення мовлення, зору, рівноваги або координації.
При появі таких симптомів необхідно негайно викликати екстрену
медичну допомогу.
Чи достатньо просто контролювати холестерин?
Ні. Серцево-судинний ризик формується сукупністю факторів.
Контроль холестерину дуже важливий, але не замінює контроль
артеріального тиску, рівня глюкози, куріння, фізичної активності,
маси тіла та інших факторів ризику.
Головне, що варто запам’ятати
Інфаркт та інсульт часто є фіналом процесів, які розвиваються
в організмі протягом багатьох років.
Тому найкращий момент почати профілактику — не після появи болю
чи першої госпіталізації.
Найкращий момент — до появи симптомів.
- Знайте свій артеріальний тиск.
- Знайте свій рівень холестерину.
- Не куріть.
- Регулярно рухайтеся.
- Контролюйте рівень глюкози та масу тіла.
- Подбайте про харчування та сон.
- Не відкладайте профілактичні обстеження.
Турбота про серце — це не одна велика дія. Це сукупність невеликих
рішень, які ми приймаємо щодня.
Дивіться повне відео
У відео Марія Черська детально пояснює, як формуються основні
фактори серцево-судинного ризику та що можна зробити для
профілактики інфаркту й інсульту.